| розмурча́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розмурча́тися, розмурча́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розмурчі́мося, розмурчі́мось, розмурчі́мся | |
| 2 особа | розмурчи́ся, розмурчи́сь | розмурчі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розмурчу́ся, розмурчу́сь | розмурчимо́ся, розмурчимо́сь, розмурчи́мся |
| 2 особа | розмурчи́шся | розмурчите́ся, розмурчите́сь |
| 3 особа | розмурчи́ться | розмурча́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розмурча́вся, розмурча́всь | розмурча́лися, розмурча́лись |
| жін.р. | розмурча́лася, розмурча́лась | |
| сер.р. | розмурча́лося, розмурча́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розмурча́вшись | ||