| рознудьгува́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | рознудьгува́тися, рознудьгува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | рознудьгу́ймося, рознудьгу́ймось | |
| 2 особа | рознудьгу́йся, рознудьгу́йсь | рознудьгу́йтеся, рознудьгу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | рознудьгу́юся, рознудьгу́юсь | рознудьгу́ємося, рознудьгу́ємось, рознудьгу́ємся |
| 2 особа | рознудьгу́єшся | рознудьгу́єтеся, рознудьгу́єтесь |
| 3 особа | рознудьгу́ється | рознудьгу́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | рознудьгува́вся, рознудьгува́всь | рознудьгува́лися, рознудьгува́лись |
| жін.р. | рознудьгува́лася, рознудьгува́лась | |
| сер.р. | рознудьгува́лося, рознудьгува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| рознудьгува́вшись | ||