розоря́ти – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | розоря́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розоря́ймо | |
2 особа | розоря́й | розоря́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розоря́тиму | розоря́тимемо, розоря́тимем |
2 особа | розоря́тимеш | розоря́тимете |
3 особа | розоря́тиме | розоря́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розоря́ю | розоря́ємо, розоря́єм |
2 особа | розоря́єш | розоря́єте |
3 особа | розоря́є | розоря́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
розоря́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | розоря́в | розоря́ли |
жін. р. | розоря́ла | |
сер. р. | розоря́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
розоря́вши |