| розохо́чувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | розохо́чувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розохо́чуймо | |
| 2 особа | розохо́чуй | розохо́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розохо́чуватиму | розохо́чуватимемо, розохо́чуватимем |
| 2 особа | розохо́чуватимеш | розохо́чуватимете |
| 3 особа | розохо́чуватиме | розохо́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розохо́чую | розохо́чуємо, розохо́чуєм |
| 2 особа | розохо́чуєш | розохо́чуєте |
| 3 особа | розохо́чує | розохо́чують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розохо́чуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розохо́чував | розохо́чували |
| жін. р. | розохо́чувала | |
| сер. р. | розохо́чувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розохо́чувавши | ||