| | |
| розохо́чувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розохо́чувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розохо́чуймо |
| 2 особа | розохо́чуй | розохо́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розохо́чуватиму | розохо́чуватимемо, розохо́чуватимем |
| 2 особа | розохо́чуватимеш | розохо́чуватимете |
| 3 особа | розохо́чуватиме | розохо́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розохо́чую | розохо́чуємо, розохо́чуєм |
| 2 особа | розохо́чуєш | розохо́чуєте |
| 3 особа | розохо́чує | розохо́чують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розохо́чуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розохо́чував | розохо́чували |
| жін. р. | розохо́чувала |
| сер. р. | розохо́чувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розохо́чувавши |
