| розпа́датися – дієслово доконаного виду | ||
| (почати падати) | ||
| Інфінітив | розпа́датися, розпа́датись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розпа́даймося, розпа́даймось | |
| 2 особа | розпа́дайся, розпа́дайсь | розпа́дайтеся, розпа́дайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розпа́даюся, розпа́даюсь | розпа́даємося, розпа́даємось, розпа́даємся |
| 2 особа | розпа́даєшся | розпа́даєтеся, розпа́даєтесь |
| 3 особа | розпа́дається | розпа́даються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розпа́дався, розпа́давсь | розпа́далися, розпа́дались |
| жін.р. | розпа́далася, розпа́далась | |
| сер.р. | розпа́далося, розпа́далось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розпа́давшись | ||