| розпакува́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розпакува́тися, розпакува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розпаку́ймося, розпаку́ймось | |
| 2 особа | розпаку́йся, розпаку́йсь | розпаку́йтеся, розпаку́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розпаку́юся, розпаку́юсь | розпаку́ємося, розпаку́ємось, розпаку́ємся |
| 2 особа | розпаку́єшся | розпаку́єтеся, розпаку́єтесь |
| 3 особа | розпаку́ється | розпаку́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розпакува́вся, розпакува́всь | розпакува́лися, розпакува́лись |
| жін.р. | розпакува́лася, розпакува́лась | |
| сер.р. | розпакува́лося, розпакува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розпакува́вшись | ||