| розпаля́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | розпаля́тися, розпаля́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розпаля́ймося, розпаля́ймось | |
| 2 особа | розпаля́йся, розпаля́йсь | розпаля́йтеся, розпаля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розпаля́тимуся, розпаля́тимусь | розпаля́тимемося, розпаля́тимемось, розпаля́тимемся |
| 2 особа | розпаля́тимешся | розпаля́тиметеся, розпаля́тиметесь |
| 3 особа | розпаля́тиметься | розпаля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розпаля́юся, розпаля́юсь | розпаля́ємося, розпаля́ємось, розпаля́ємся |
| 2 особа | розпаля́єшся | розпаля́єтеся, розпаля́єтесь |
| 3 особа | розпаля́ється | розпаля́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розпаля́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розпаля́вся, розпаля́всь | розпаля́лися, розпаля́лись |
| жін. р. | розпаля́лася, розпаля́лась | |
| сер. р. | розпаля́лося, розпаля́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розпаля́вшись | ||