розпана́ханий – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | розпана́ханий | розпана́хана | розпана́хане | розпана́хані |
родовий | розпана́ханого | розпана́ханої | розпана́ханого | розпана́ханих |
давальний | розпана́ханому | розпана́ханій | розпана́ханому | розпана́ханим |
знахідний | розпана́ханий, розпана́ханого | розпана́хану | розпана́хане | розпана́хані, розпана́ханих |
орудний | розпана́ханим | розпана́ханою | розпана́ханим | розпана́ханими |
місцевий | на/у розпана́ханому, розпана́ханім | на/у розпана́ханій | на/у розпана́ханому, розпана́ханім | на/у розпана́ханих |
[розм.] |