| розпили́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розпили́тися, розпили́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розпилі́мося, розпилі́мось, розпилі́мся | |
| 2 особа | розпили́ся, розпили́сь | розпилі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розпилю́ся, розпилю́сь | розпилимо́ся, розпилимо́сь, розпили́мся |
| 2 особа | розпили́шся | розпилите́ся, розпилите́сь |
| 3 особа | розпили́ться | розпиля́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розпили́вся, розпили́всь | розпили́лися, розпили́лись |
| жін.р. | розпили́лася, розпили́лась | |
| сер.р. | розпили́лося, розпили́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розпили́вшись | ||