| розпи́лювати1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (розсіювати) | ||
| Інфінітив | розпи́лювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розпи́люймо | |
| 2 особа | розпи́люй | розпи́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розпи́люватиму | розпи́люватимемо, розпи́люватимем |
| 2 особа | розпи́люватимеш | розпи́люватимете |
| 3 особа | розпи́люватиме | розпи́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розпи́люю | розпи́люємо, розпи́люєм |
| 2 особа | розпи́люєш | розпи́люєте |
| 3 особа | розпи́лює | розпи́люють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розпи́люючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розпи́лював | розпи́лювали |
| жін. р. | розпи́лювала | |
| сер. р. | розпи́лювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розпи́люваний | ||
| Безособова форма | ||
| розпи́лювано | ||
| Дієприслівник | ||
| розпи́лювавши | ||