| розпиля́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | розпиля́тися, розпиля́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розпиля́тиметься | розпиля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розпиля́ється | розпиля́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розпиля́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розпиля́вся, розпиля́всь | розпиля́лися, розпиля́лись |
| жін. р. | розпиля́лася, розпиля́лась | |
| сер. р. | розпиля́лося, розпиля́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розпиля́вшись | ||