| розпира́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | розпира́тися, розпира́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розпира́тиметься | розпира́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розпира́ється | розпира́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розпира́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розпира́вся, розпира́всь | розпира́лися, розпира́лись |
| жін. р. | розпира́лася, розпира́лась | |
| сер. р. | розпира́лося, розпира́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розпира́вшись | ||