| розпишні́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розпишні́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розпишні́ймо | |
| 2 особа | розпишні́й | розпишні́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розпишні́ю | розпишні́ємо, розпишні́єм |
| 2 особа | розпишні́єш | розпишні́єте |
| 3 особа | розпишні́є | розпишні́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розпишні́в | розпишні́ли |
| жін.р. | розпишні́ла | |
| сер.р. | розпишні́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розпишні́вши | ||