| розпла́катися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розпла́катися, розпла́катись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розпла́чмося, розпла́чмось | |
| 2 особа | розпла́чся | розпла́чтеся, розпла́чтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розпла́чуся, розпла́чусь | розпла́чемося, розпла́чемось, розпла́чемся |
| 2 особа | розпла́чешся | розпла́четеся, розпла́четесь |
| 3 особа | розпла́четься | розпла́чуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розпла́кався, розпла́кавсь | розпла́калися, розпла́кались |
| жін.р. | розпла́калася, розпла́калась | |
| сер.р. | розпла́калося, розпла́калось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розпла́кавшись | ||