| розплеска́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розплеска́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розплещі́мо, розплещі́м, розплеска́ймо | |
| 2 особа | розплещи́, розплеска́й | розплещі́ть, розплеска́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розплещу́, розплеска́ю | розпле́щемо, розпле́щем, розплеска́ємо, розплеска́єм |
| 2 особа | розпле́щеш, розплеска́єш | розпле́щете, розплеска́єте |
| 3 особа | розпле́ще, розплеска́є | розпле́щуть, розплеска́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розплеска́в | розплеска́ли |
| жін.р. | розплеска́ла | |
| сер.р. | розплеска́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розпле́сканий | ||
| Безособова форма | ||
| розпле́скано | ||
| Дієприслівник | ||
| розплеска́вши | ||