| розплисти́ся1 – дієслово доконаного виду | ||
| (розливаючись, розтікаючись, поширюватися по чому-небудь – про рідину; концентричними колами розходитися по поверхні чого-небудь; втрачати чіткість обрисів, окреслення) | ||
| Інфінітив | розплисти́ся, розплисти́сь | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розпливе́ться | розпливу́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розпли́вся, розпли́всь | розплили́ся, розплили́сь |
| жін.р. | розплила́ся, розплила́сь | |
| сер.р. | розплило́ся, розплило́сь | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розпли́вшись | ||