| розплу́татися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розплу́татися, розплу́татись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розплу́таймося, розплу́таймось | |
| 2 особа | розплу́тайся, розплу́тайсь | розплу́тайтеся, розплу́тайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розплу́таюся, розплу́таюсь | розплу́таємося, розплу́таємось, розплу́таємся |
| 2 особа | розплу́таєшся | розплу́таєтеся, розплу́таєтесь |
| 3 особа | розплу́тається | розплу́таються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розплу́тався, розплу́тавсь | розплу́талися, розплу́тались |
| жін.р. | розплу́талася, розплу́талась | |
| сер.р. | розплу́талося, розплу́талось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розплу́тавшись | ||