| розплу́туватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | розплу́туватися, розплу́туватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розплу́туймося, розплу́туймось | |
| 2 особа | розплу́туйся, розплу́туйсь | розплу́туйтеся, розплу́туйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розплу́туватимуся, розплу́туватимусь | розплу́туватимемося, розплу́туватимемось, розплу́туватимемся |
| 2 особа | розплу́туватимешся | розплу́туватиметеся, розплу́туватиметесь |
| 3 особа | розплу́туватиметься | розплу́туватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розплу́туюся, розплу́туюсь | розплу́туємося, розплу́туємось, розплу́туємся |
| 2 особа | розплу́туєшся | розплу́туєтеся, розплу́туєтесь |
| 3 особа | розплу́тується | розплу́туються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розплу́туючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розплу́тувався, розплу́тувавсь | розплу́тувалися, розплу́тувались |
| жін. р. | розплу́тувалася, розплу́тувалась | |
| сер. р. | розплу́тувалося, розплу́тувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розплу́тувавшись | ||