| розпліта́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | розпліта́тися, розпліта́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розпліта́тиметься | розпліта́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розпліта́ється | розпліта́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розпліта́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розпліта́вся, розпліта́всь | розпліта́лися, розпліта́лись |
| жін. р. | розпліта́лася, розпліта́лась | |
| сер. р. | розпліта́лося, розпліта́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розпліта́вшись | ||