| розпліши́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розпліши́тися, розпліши́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розплі́шиться | розплі́шаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розпліши́вся, розпліши́всь | розпліши́лися, розпліши́лись |
| жін.р. | розпліши́лася, розпліши́лась | |
| сер.р. | розпліши́лося, розпліши́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розпліши́вшись | ||