| розпози́чення – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | розпози́чення | розпози́чення |
| родовий | розпози́чення | розпози́чень |
| давальний | розпози́ченню | розпози́ченням |
| знахідний | розпози́чення | розпози́чення |
| орудний | розпози́ченням | розпози́ченнями |
| місцевий | на/у розпози́ченні, розпози́ченню | на/у розпози́ченнях |
| кличний | розпози́чення* | розпози́чення* |