розполови́нений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | розполови́нений | розполови́нена | розполови́нене | розполови́нені |
родовий | розполови́неного | розполови́неної | розполови́неного | розполови́нених |
давальний | розполови́неному | розполови́неній | розполови́неному | розполови́неним |
знахідний | розполови́нений, розполови́неного | розполови́нену | розполови́нене | розполови́нені, розполови́нених |
орудний | розполови́неним | розполови́неною | розполови́неним | розполови́неними |
місцевий | на/у розполови́неному, розполови́ненім | на/у розполови́неній | на/у розполови́неному, розполови́ненім | на/у розполови́нених |