розрі́шений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | розрі́шений | розрі́шена | розрі́шене | розрі́шені |
родовий | розрі́шеного | розрі́шеної | розрі́шеного | розрі́шених |
давальний | розрі́шеному | розрі́шеній | розрі́шеному | розрі́шеним |
знахідний | розрі́шений, розрі́шеного | розрі́шену | розрі́шене | розрі́шені, розрі́шених |
орудний | розрі́шеним | розрі́шеною | розрі́шеним | розрі́шеними |
місцевий | на/у розрі́шеному, розрі́шенім | на/у розрі́шеній | на/у розрі́шеному, розрі́шенім | на/у розрі́шених |
[розм., рідко] |