роз’є́днуватися – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | роз’є́днуватися, роз’є́днуватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | роз’є́днуймося, роз’є́днуймось | |
2 особа | роз’є́днуйся, роз’є́днуйсь | роз’є́днуйтеся, роз’є́днуйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | роз’є́днуватимуся, роз’є́днуватимусь | роз’є́днуватимемося, роз’є́днуватимемось, роз’є́днуватимемся |
2 особа | роз’є́днуватимешся | роз’є́днуватиметеся, роз’є́днуватиметесь |
3 особа | роз’є́днуватиметься | роз’є́днуватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | роз’є́днуюся, роз’є́днуюсь | роз’є́днуємося, роз’є́днуємось, роз’є́днуємся |
2 особа | роз’є́днуєшся | роз’є́днуєтеся, роз’є́днуєтесь |
3 особа | роз’є́днується | роз’є́днуються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
роз’є́днуючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | роз’є́днувався, роз’є́днувавсь | роз’є́днувалися, роз’є́днувались |
жін. р. | роз’є́днувалася, роз’є́днувалась | |
сер. р. | роз’є́днувалося, роз’є́днувалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
роз’є́днувавшись |