| розійти́ся – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розійти́ся, розійти́сь | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розійді́мося, розійді́мось, розійді́мся | |
| 2 особа | розійди́ся, розійди́сь | розійді́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розійду́ся, розійду́сь | розі́йдемося, розі́йдемось, розі́йдемся |
| 2 особа | розі́йдешся | розі́йдетеся, розі́йдетесь |
| 3 особа | розі́йдеться | розі́йдуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розійшо́вся, розійшо́всь | розійшли́ся, розійшли́сь |
| жін.р. | розійшла́ся, розійшла́сь | |
| сер.р. | розійшло́ся, розійшло́сь | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розійшо́вшись | ||