| розімкну́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розімкну́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розімкні́мо, розімкні́м | |
| 2 особа | розімкни́ | розімкні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розімкну́ | розімкнемо́, розімкне́м |
| 2 особа | розімкне́ш | розімкнете́ |
| 3 особа | розімкне́ | розімкну́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розімкну́в | розімкну́ли |
| жін.р. | розімкну́ла | |
| сер.р. | розімкну́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розі́мкнений, розі́мкнутий | ||
| Безособова форма | ||
| розі́мкнено, розі́мкнуто | ||
| Дієприслівник | ||
| розімкну́вши | ||