| роз’ї́жджувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | роз’ї́жджувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | роз’ї́жджуймо | |
| 2 особа | роз’ї́жджуй | роз’ї́жджуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | роз’ї́жджуватиму | роз’ї́жджуватимемо, роз’ї́жджуватимем |
| 2 особа | роз’ї́жджуватимеш | роз’ї́жджуватимете |
| 3 особа | роз’ї́жджуватиме | роз’ї́жджуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | роз’ї́жджую | роз’ї́жджуємо, роз’ї́жджуєм |
| 2 особа | роз’ї́жджуєш | роз’ї́жджуєте |
| 3 особа | роз’ї́жджує | роз’ї́жджують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| роз’ї́жджуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | роз’ї́жджував | роз’ї́жджували |
| жін. р. | роз’ї́жджувала | |
| сер. р. | роз’ї́жджувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| роз’ї́жджувавши | ||