| рутвя́ний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | рутвя́ний | рутвя́на | рутвя́не | рутвя́ні |
| родовий | рутвя́ного | рутвя́ної | рутвя́ного | рутвя́них |
| давальний | рутвя́ному | рутвя́ній | рутвя́ному | рутвя́ним |
| знахідний | рутвя́ний | рутвя́ну | рутвя́не | рутвя́ні |
| орудний | рутвя́ним | рутвя́ною | рутвя́ним | рутвя́ними |
| місцевий | на/у рутвя́ному, рутвя́нім | на/у рутвя́ній | на/у рутвя́ному, рутвя́нім | на/у рутвя́них |
| [рідко] | ||||