рівновпорядко́ваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | рівновпорядко́ваний | рівновпорядко́вана | рівновпорядко́ване | рівновпорядко́вані |
родовий | рівновпорядко́ваного | рівновпорядко́ваної | рівновпорядко́ваного | рівновпорядко́ваних |
давальний | рівновпорядко́ваному | рівновпорядко́ваній | рівновпорядко́ваному | рівновпорядко́ваним |
знахідний | рівновпорядко́ваний | рівновпорядко́вану | рівновпорядко́ване | рівновпорядко́вані |
орудний | рівновпорядко́ваним | рівновпорядко́ваною | рівновпорядко́ваним | рівновпорядко́ваними |
місцевий | на/у рівновпорядко́ваному, рівновпорядко́ванім | на/у рівновпорядко́ваній | на/у рівновпорядко́ваному, рівновпорядко́ванім | на/у рівновпорядко́ваних |