| | | | |
| рівноможли́вий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | рівноможли́вий | рівноможли́ва | рівноможли́ве | рівноможли́ві |
| родовий | рівноможли́вого | рівноможли́вої | рівноможли́вого | рівноможли́вих |
| давальний | рівноможли́вому | рівноможли́вій | рівноможли́вому | рівноможли́вим |
| знахідний | рівноможли́вий, рівноможли́вого | рівноможли́ву | рівноможли́ве | рівноможли́ві, рівноможли́вих |
| орудний | рівноможли́вим | рівноможли́вою | рівноможли́вим | рівноможли́вими |
| місцевий | на/у рівноможли́вому, рівноможли́вім | на/у рівноможли́вій | на/у рівноможли́вому, рівноможли́вім | на/у рівноможли́вих |
