| самозагли́блювання – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | самозагли́блювання | |
| родовий | самозагли́блювання | |
| давальний | самозагли́блюванню | |
| знахідний | самозагли́блювання | |
| орудний | самозагли́блюванням | |
| місцевий | на/у самозагли́блюванні, самозагли́блюванню | |
| кличний | самозагли́блювання* |