самозапа́льний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | самозапа́льний | самозапа́льна | самозапа́льне | самозапа́льні |
родовий | самозапа́льного | самозапа́льної | самозапа́льного | самозапа́льних |
давальний | самозапа́льному | самозапа́льній | самозапа́льному | самозапа́льним |
знахідний | самозапа́льний | самозапа́льну | самозапа́льне | самозапа́льні |
орудний | самозапа́льним | самозапа́льною | самозапа́льним | самозапа́льними |
місцевий | на/у самозапа́льному, самозапа́льнім | на/у самозапа́льній | на/у самозапа́льному, самозапа́льнім | на/у самозапа́льних |