| самозапа́лювач – іменник чоловічого роду | ||
| (пристрій) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | самозапа́лювач | самозапа́лювачі |
| родовий | самозапа́лювача | самозапа́лювачів |
| давальний | самозапа́лювачу, самозапа́лювачеві | самозапа́лювачам |
| знахідний | самозапа́лювач | самозапа́лювачі |
| орудний | самозапа́лювачем | самозапа́лювачами |
| місцевий | на/у самозапа́лювачі, самозапа́лювачу | на/у самозапа́лювачах |
| кличний | самозапа́лювачу* | самозапа́лювачі* |