| самопи́шучий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | самопи́шучий | самопи́шуча | самопи́шуче | самопи́шучі |
| родовий | самопи́шучого | самопи́шучої | самопи́шучого | самопи́шучих |
| давальний | самопи́шучому | самопи́шучій | самопи́шучому | самопи́шучим |
| знахідний | самопи́шучий, самопи́шучого | самопи́шучу | самопи́шуче | самопи́шучі, самопи́шучих |
| орудний | самопи́шучим | самопи́шучою | самопи́шучим | самопи́шучими |
| місцевий | на/у самопи́шучому, самопи́шучім | на/у самопи́шучій | на/у самопи́шучому, самопи́шучім | на/у самопи́шучих |