| саморі́дний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | саморі́дний | саморі́дна | саморі́дне | саморі́дні |
| родовий | саморі́дного | саморі́дної | саморі́дного | саморі́дних |
| давальний | саморі́дному | саморі́дній | саморі́дному | саморі́дним |
| знахідний | саморі́дний | саморі́дну | саморі́дне | саморі́дні |
| орудний | саморі́дним | саморі́дною | саморі́дним | саморі́дними |
| місцевий | на/у саморі́дному, саморі́днім | на/у саморі́дній | на/у саморі́дному, саморі́днім | на/у саморі́дних |