санови́тий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | санови́тий | санови́та | санови́те | санови́ті |
родовий | санови́того | санови́тої | санови́того | санови́тих |
давальний | санови́тому | санови́тій | санови́тому | санови́тим |
знахідний | санови́тий, санови́того | санови́ту | санови́те | санови́ті, санови́тих |
орудний | санови́тим | санови́тою | санови́тим | санови́тими |
місцевий | на/у санови́тому, санови́тім | на/у санови́тій | на/у санови́тому, санови́тім | на/у санови́тих |