саранчу́цький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | саранчу́цький | саранчу́цька | саранчу́цьке | саранчу́цькі |
родовий | саранчу́цького | саранчу́цької | саранчу́цького | саранчу́цьких |
давальний | саранчу́цькому | саранчу́цькій | саранчу́цькому | саранчу́цьким |
знахідний | саранчу́цький, саранчу́цького | саранчу́цьку | саранчу́цьке | саранчу́цькі, саранчу́цьких |
орудний | саранчу́цьким | саранчу́цькою | саранчу́цьким | саранчу́цькими |
місцевий | на/у саранчу́цькому, саранчу́цькім | на/у саранчу́цькій | на/у саранчу́цькому, саранчу́цькім | на/у саранчу́цьких |