свічни́к – іменник чоловічого роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | свічни́к | свічники́ |
родовий | свічника́ | свічникі́в |
давальний | свічнику́, свічнико́ві | свічника́м |
знахідний | свічни́к | свічники́ |
орудний | свічнико́м | свічника́ми |
місцевий | на/у свічнику́ | на/у свічника́х |
кличний | свічнику́* | свічники́* |