семисаже́нний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | семисаже́нний | семисаже́нна | семисаже́нне | семисаже́нні |
родовий | семисаже́нного | семисаже́нної | семисаже́нного | семисаже́нних |
давальний | семисаже́нному | семисаже́нній | семисаже́нному | семисаже́нним |
знахідний | семисаже́нний, семисаже́нного | семисаже́нну | семисаже́нне | семисаже́нні, семисаже́нних |
орудний | семисаже́нним | семисаже́нною | семисаже́нним | семисаже́нними |
місцевий | на/у семисаже́нному, семисаже́ннім | на/у семисаже́нній | на/у семисаже́нному, семисаже́ннім | на/у семисаже́нних |