| склубо́чення – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | склубо́чення | склубо́чення |
| родовий | склубо́чення | склубо́чень |
| давальний | склубо́ченню | склубо́ченням |
| знахідний | склубо́чення | склубо́чення |
| орудний | склубо́ченням | склубо́ченнями |
| місцевий | на/у склубо́ченні, склубо́ченню | на/у склубо́ченнях |
| кличний | склубо́чення* | склубо́чення* |