| скооперува́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | скооперува́тися, скооперува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | скооперу́ймося, скооперу́ймось | |
| 2 особа | скооперу́йся, скооперу́йсь | скооперу́йтеся, скооперу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | скооперу́юся, скооперу́юсь | скооперу́ємося, скооперу́ємось, скооперу́ємся |
| 2 особа | скооперу́єшся | скооперу́єтеся, скооперу́єтесь |
| 3 особа | скооперу́ється | скооперу́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | скооперува́вся, скооперува́всь | скооперува́лися, скооперува́лись |
| жін.р. | скооперува́лася, скооперува́лась | |
| сер.р. | скооперува́лося, скооперува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| скооперува́вшись | ||