| скорня́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | скорня́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | скорня́ймо | |
| 2 особа | скорня́й | скорня́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | скорня́тиму | скорня́тимемо, скорня́тимем |
| 2 особа | скорня́тимеш | скорня́тимете |
| 3 особа | скорня́тиме | скорня́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | скорня́ю | скорня́ємо, скорня́єм |
| 2 особа | скорня́єш | скорня́єте |
| 3 особа | скорня́є | скорня́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| скорня́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | скорня́в | скорня́ли |
| жін. р. | скорня́ла | |
| сер. р. | скорня́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| скорня́вши | ||