скособо́читися – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | скособо́читися, скособо́читись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | скособо́чмося, скособо́чмось | |
2 особа | скособо́чся | скособо́чтеся, скособо́чтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | скособо́чуся, скособо́чусь | скособо́чимося, скособо́чимось, скособо́чимся |
2 особа | скособо́чишся | скособо́читеся, скособо́читесь |
3 особа | скособо́читься | скособо́чаться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | скособо́чився, скособо́чивсь | скособо́чилися, скособо́чились |
жін.р. | скособо́чилася, скособо́чилась | |
сер.р. | скособо́чилося, скособо́чилось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
скособо́чившись |