| скособо́чуватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | скособо́чуватися, скособо́чуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | скособо́чуймося, скособо́чуймось | |
| 2 особа | скособо́чуйся, скособо́чуйсь | скособо́чуйтеся, скособо́чуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | скособо́чуватимуся, скособо́чуватимусь | скособо́чуватимемося, скособо́чуватимемось, скособо́чуватимемся |
| 2 особа | скособо́чуватимешся | скособо́чуватиметеся, скособо́чуватиметесь |
| 3 особа | скособо́чуватиметься | скособо́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | скособо́чуюся, скособо́чуюсь | скособо́чуємося, скособо́чуємось, скособо́чуємся |
| 2 особа | скособо́чуєшся | скособо́чуєтеся, скособо́чуєтесь |
| 3 особа | скособо́чується | скособо́чуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| скособо́чуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | скособо́чувався, скособо́чувавсь | скособо́чувалися, скособо́чувались |
| жін. р. | скособо́чувалася, скособо́чувалась | |
| сер. р. | скособо́чувалося, скособо́чувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| скособо́чувавшись | ||