| спа́лений1 – дієприкметник | ||||
| (від: згорі”лий) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | спа́лений | спа́лена | спа́лене | спа́лені |
| родовий | спа́леного | спа́леної | спа́леного | спа́лених |
| давальний | спа́леному | спа́леній | спа́леному | спа́леним |
| знахідний | спа́лений, спа́леного | спа́лену | спа́лене | спа́лені, спа́лених |
| орудний | спа́леним | спа́леною | спа́леним | спа́леними |
| місцевий | на/у спа́леному, спа́ленім | на/у спа́леній | на/у спа́леному, спа́ленім | на/у спа́лених |