| | |
| спі́льжити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | спі́льжити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | спі́льжмо |
| 2 особа | спільж | спі́льжте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | спі́льжитиму | спі́льжитимемо, спі́льжитимем |
| 2 особа | спі́льжитимеш | спі́льжитимете |
| 3 особа | спі́льжитиме | спі́льжитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | спі́льжу | спі́льжимо, спі́льжим |
| 2 особа | спі́льжиш | спі́льжите |
| 3 особа | спі́льжить | спі́льжать |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| спі́льжачи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | спі́льжив | спі́льжили |
| жін. р. | спі́льжила |
| сер. р. | спі́льжило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| спі́льживши |
