ставни́й1 – прикметник | ||||
(який має гарну статуру) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ставни́й | ставна́ | ставне́ | ставні́ |
родовий | ставно́го | ставно́ї | ставно́го | ставни́х |
давальний | ставно́му | ставні́й | ставно́му | ставни́м |
знахідний | ставни́й, ставно́го | ставну́ | ставне́ | ставні́, ставни́х |
орудний | ставни́м | ставно́ю | ставни́м | ставни́ми |
місцевий | на/у ставно́му, ставні́м | на/у ставні́й | на/у ставно́му, ставні́м | на/у ставни́х |