стеме́нний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | стеме́нний | стеме́нна | стеме́нне | стеме́нні |
родовий | стеме́нного | стеме́нної | стеме́нного | стеме́нних |
давальний | стеме́нному | стеме́нній | стеме́нному | стеме́нним |
знахідний | стеме́нний, стеме́нного | стеме́нну | стеме́нне | стеме́нні, стеме́нних |
орудний | стеме́нним | стеме́нною | стеме́нним | стеме́нними |
місцевий | на/у стеме́нному, стеме́ннім | на/у стеме́нній | на/у стеме́нному, стеме́ннім | на/у стеме́нних |
[рідко] |