| стирлува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | стирлува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | стирлу́ймо | |
| 2 особа | стирлу́й | стирлу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | стирлу́ю | стирлу́ємо, стирлу́єм |
| 2 особа | стирлу́єш | стирлу́єте |
| 3 особа | стирлу́є | стирлу́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | стирлува́в | стирлува́ли |
| жін.р. | стирлува́ла | |
| сер.р. | стирлува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| стирло́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| стирло́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| стирлува́вши | ||